Депреси́вна фа́за — це один із етапів перебігу біполярного афективного розладу (БАР) або інших психічних розладів, які характеризуються чергуванням періодів підвищеного (маніакального) та зниженого (депресивного) настрою. Депресивна фаза є станом глибокого емоційного та психічного занепаду, що триває від кількох тижнів до кількох місяців і суттєво впливає на якість життя людини.
Основні ознаки депресивної фази:
1. Стійке зниження настрою: Людина відчуває пригніченість, смуток, розпач і безнадійність. Ці відчуття можуть супроводжуватися сльозливістю і відчуттям безвиході.
2. Втрата інтересу та задоволення від життя: Зникає бажання брати участь у діяльності, яка раніше приносила радість. Це стосується як роботи, хобі, соціальних взаємодій, так і повсякденних справ.
3. Порушення сну: Часто спостерігається безсоння або, навпаки, надмірна сонливість (гіперсомнія). Сон не приносить відчуття відновлення сил.
4. Порушення апетиту та зміна ваги: Можлива втрата апетиту, що призводить до втрати ваги, або підвищений апетит, що призводить до набору ваги.
5. Зниження енергії: Відзначається втомлюваність, навіть за відсутності фізичних чи розумових навантажень. Людина може відчувати брак сил навіть для найпростіших дій.
6. Негативне мислення: Переважають думки про власну непотрібність, провину, самозвинувачення. Можливе виникнення суїцидальних думок або намірів.
7. Погіршення концентрації: Людині важко зосередитися, запам'ятовувати інформацію або приймати рішення. Цей симптом може значно ускладнювати роботу і навчання.
8. Фізичні симптоми: Часто виникають відчуття болю в тілі, головний біль, розлади травлення, що не мають очевидних медичних причин.
Причини виникнення депресивної фази:
Депресивна фаза може виникати внаслідок поєднання біологічних, психологічних і соціальних чинників.
- Генетичні чинники: Люди, в сім'ї яких були випадки депресії або біполярного розладу, мають вищу схильність до розвитку депресивних станів.
- Нейрохімічні порушення: Дефіцит нейромедіаторів, таких як серотонін, дофамін і норадреналін, є важливою складовою розвитку депресії.
- Гормональні зміни: Гормональні коливання під час вагітності, менопаузи або через захворювання щитовидної залози можуть сприяти депресивним епізодам.
- Психосоціальні фактори: Стресові життєві події, такі як втрата близької людини, розлучення, фінансові труднощі або ізоляція, можуть спричинити депресивну фазу.
Лікування депресивної фази:
Депресивна фаза потребує комплексного підходу до лікування, що включає медикаментозну терапію та психотерапевтичну допомогу.
- Медикаментозне лікування: Антидепресанти, стабілізатори настрою та інші препарати можуть допомогти відновити баланс нейромедіаторів і полегшити симптоми.
- Психотерапія: Когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія та інші підходи допомагають людині впоратися з негативними думками та навчитися управляти своїми емоціями.
- Соціальна підтримка: Важливу роль відіграє підтримка близьких, участь у групах підтримки та соціальна інтеграція.
Ускладнення:
Невчасно виявлена та нелікована депресивна фаза може призвести до тяжких наслідків, включаючи хронічну депресію, погіршення фізичного здоров'я, соціальну ізоляцію або навіть суїцидальні дії.
Отже, депресивна фаза є серйозним психічним станом, який потребує уваги та лікування. Зрозуміти симптоми та вчасно звернутися за допомогою може бути вирішальним кроком на шляху до одужання.
Comments