Експеримент Розенхана – це відомий психологічний експеримент, який був проведений в 1973 році американським психологом Девідом Розенханом. Його цілью було проаналізувати точність психіатричних діагнозів у пацієнтів та виявити можливу недостатність методів, використованих при прийомі до психіатричних закладів.
Експеримент включав у себе незвичайну ситуацію. Дев'ять здорових людей, включаючи самого Розенхана, подали себе за пацієнтів з однією і тією ж скаргою – це наслідки голосу, який вони чули слова "пустий", "гучний" або "банка". Вони звернулися до різних психіатричних клінік по всій США і сказали, що цей голос чутий безперервно. Усі інші дані були правдивими.
Всі дев'ять добровольців були швидко прийняті як хворі на шизофренію або паранояльний розлад. При цьому, під час спостереження психіатри в багатьох випадках замітили вони явні ознаки хвороби, а хоча чотири з дев'яти осіб покидало психіатричну лікарню, передбачено було деякий термін лікування при захворюванні шизофренії.
Експеримент Розенхана викликав значну дискусію в психологічній спільноті та серед фахівців у галузі психіатрії. Він підірвав дотепер пануючу довіру до психіатричних діагнозів та запропонував переглянути методи й критерії, за якими приймаються рішення про діагнози.
Результати експерименту Розенхана спонукали до розгляду питання про значення і об'єктивність психічних діагнозів. Вони свідчили про те, що деякі психіатричні заклади могли пропускати діагностику реальних психічних захворювань та невідділення здорових осіб. Це може мати серйозні наслідки для відповідних людей, таких як зайве лікування, марнування коштів і можливу стигматизацію.
Експеримент Розенхана підкреслює важливість доопрацювання методів оцінки та виявлення психічних розладів. Це викликало потребу в подальшому дослідженні та поліпшенні процедур діагностики, а також розробці стандартів, які допоможуть запобігти помилковим діагнозам.
Заключно, експеримент Розенхана є важливим внеском у розвиток психології та психіатрії, а також нагадує нам про необхідність обережного підходу до постановки діагнозів і забезпечення точності при визначенні психічного стану пацієнтів.