Ефект наглядача — це психологічне явище, при якому наявність інших людей знижує ймовірність того, що індивід надасть допомогу людині, яка потрапила в скрутну ситуацію. Це явище також відоме як "ефект стороннього" або "ефект свідка" і було вперше досліджено в 1960-х роках у рамках соціальної психології.
Основні характеристики ефекту наглядача:
1. Диффузія відповідальності: Коли більше людей спостерігають за інцидентом, відповідальність за надання допомоги "розмивається" серед усіх присутніх. Люди вважають, що хтось інший втрутиться, тому самі не відчувають необхідності діяти. Це знижує ймовірність того, що хтось з очевидців зробить перший крок і допоможе.
2. Соціальне порівняння: Люди часто дивляться на поведінку інших у ситуаціях невизначеності, щоб зрозуміти, як їм слід діяти. Якщо інші спостерігачі залишаються пасивними, індивід може вирішити, що ситуація не є достатньо серйозною або що допомога не потрібна.
3. Страх негативної оцінки: Люди можуть боятися втрутитися через страх, що інші спостерігачі засудять їхні дії або вважатимуть їх недоречними. Це особливо сильно проявляється в ситуаціях, де наявна невизначеність щодо того, яка допомога потрібна або чи є вона взагалі доречною.
Дослідження ефекту наглядача:
Одним із найвідоміших досліджень цього феномену є випадок убивства Кітті Дженовезе в 1964 році в Нью-Йорку. За повідомленнями, понад 30 людей стали свідками її нападу, але ніхто не втрутився вчасно, щоб допомогти. Ця трагедія привернула увагу соціальних психологів Джона Дарлі та Біба Латані, які провели серію експериментів для вивчення ефекту наглядача.
Експериментальне підтвердження:
Дарлі та Латані провели експеримент, в якому учасників поміщали в кімнату, де під час телефонної розмови хтось симулював напад паніки або епілептичний напад. Коли учасник вважав, що він єдиний свідок події, ймовірність, що він втрутиться і надасть допомогу, була високою. Однак, коли учасник знав, що є інші свідки, його ймовірність втручання значно знижувалася.
Соціально-психологічні механізми:
1. Групова інерція: Наявність великої кількості людей може породжувати інертність у діях. Індивіди вважають, що їхня участь не є вирішальною, і таким чином зменшується їхня мотивація діяти.
2. Ризик особистих втрат: Люди можуть побоюватися, що їхнє втручання може призвести до негативних наслідків для них самих — фізичної шкоди, юридичних наслідків або публічного осуду.
Протидія ефекту наглядача:
1. Навчання та інформування: Одним із способів подолання ефекту наглядача є навчання людей про цей феномен і розвиток навичок для активного втручання в критичних ситуаціях.
2. Індивідуалізація відповідальності: Людям слід звертатися до конкретної особи за допомогою, а не до групи загалом. Коли відповідальність покладається на конкретну людину, вона частіше діятиме.
Ефект наглядача має значний вплив на поведінку в суспільстві, особливо в урбанізованих та багатолюдних умовах. Розуміння цього явища допомагає у формуванні стратегій для підвищення громадянської активності та взаємодопомоги.
Comments