Захистний розлад особистості це захворювання психічного характеру, яке характеризується неадекватною реакцією особистості на стресові ситуації. Цей термін використовується в психології для опису відповідей особистості, спрямованих на захист від негативних інтро- або екстропсихічних впливів та загроз, що можуть виникнути у внутрішньому або зовнішньому середовищі.
Захистний розлад особистості може проявлятись у формі різних симптомів, таких як відмова від реальності, перестановка фактів, розподіл психотравми на інші людей або об’єкти, занурення у світ фантазій та багато інших.
Особи, які страждають на захистний розлад особистості, можуть демонструвати такі ознаки, як низька самооцінка, руйнівна поведінка, нервово-психічна нестабільність, протиріччя інтересів, обмеження вмінь управляти емоціями, склонність до наркотиків та алкоголю, агресивне або пасивне ставлення до інших, та інші.
Лікування захистного розладу особистості зазвичай включає комбінацію психотерапевтичних підходів, таких як психодинамічна терапія, поглиблена психотерапія, психоаналіз, розумова поведінкова терапія і групова терапія. Професійні психологи і психотерапевти відіграють важливу роль у діагностиці та лікуванні захистного розладу особистості, сприяючи змінам в мисленні, поведінці та емоційній сфері індивіда.