Невтішність це термін, що використовується в психології для опису неситуаційного стану низького настрою, втрати інтересу до звичних діяльностей та відчуття загальної втрати задоволення від життя. Цей термін використовується для опису депресивного стану, який може бути тимчасовим або тривалим.
Невтішність має різні причини і може бути спричиненою як зовнішніми факторами, такими як стрес, втрата близької людини або негативні життєві події, так і внутрішніми факторами, такими як генетична схильність до депресії або хімічний дисбаланс у мозку.
Симптоми невтішності можуть включати втому, втрату інтересу до раніше улюблених діяльностей, втрату здатності до концентрації, зменшення енергії, засмученість, проблеми зі сном та зниження самооцінки. Цей стан може суттєво впливати на якість життя особи і її здатність займатися повсякденними справами.
Лікування невтішності, зазвичай, включає психотерапію, таку як когнітивно-поведінкову терапію або психодинамічну терапію, а також призначення антидепресантів, якщо необхідно. Важливо надавати підтримку та розуміння особі, яка стикається з невтішністю, і, за потреби, звернутися до фахівців у сфері психології та психіатрії для отримання допомоги та підтримки.