Тривожні розлади є однією з найпоширеніших проблем психічного здоров'я сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, мільйони людей у всьому світі стикаються з тривогою, яка значно ускладнює їхнє повсякденне життя. Для багатьох важливу роль у подоланні тривожних станів відіграє соціальна підтримка, але не завжди зрозуміло, як правильно її надати. Ця стаття розглядає наукові основи тривоги, її вплив на людину та ефективні стратегії підтримки.
Чому виникає тривожний розлад?
Тривожний розлад виникає внаслідок складної взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів. У мозку людей із тривожністю спостерігається підвищена активність мигдалеподібного тіла — структури, що відповідає за обробку страху та емоцій. Префронтальна кора, яка контролює реакцію на страх, може працювати менш ефективно, що ускладнює заспокоєння.
Фізіологічно тривога супроводжується такими змінами, як підвищення рівня кортизолу, активація симпатичної нервової системи, прискорене серцебиття, напруження м'язів і навіть порушення травлення. Симптоми можуть варіюватися від постійного відчуття напруження до панічних атак, які сильно впливають на якість життя.
Які обрати стратегії підтримки?
Емпатичне слухання
Найважливіше, що ви можете зробити для людини з тривожним розладом, — це слухати без осуду. Створіть безпечний простір для обговорення її почуттів і переживань. Фрази на кшталт “Я розумію, що це може бути важко для тебе” або “Я тут, щоб допомогти” можуть значно покращити її емоційний стан.
Практика спільного регулювання
Тривога часто супроводжується фізіологічною збудженістю. Ви можете допомогти, запропонувавши прості техніки заспокоєння:
Глибоке дихання: Повільний вдих на 4 секунди, затримка на 4 секунди, видих на 6 секунд.
Прогулянка на свіжому повітрі: Фізична активність знижує рівень кортизолу та сприяє розслабленню.
М’язова релаксація: Поступове напруження і розслаблення м’язів допомагає зменшити напруження.
Важливість психоедукації
Багато людей з тривогою почуваються ізольованими або неправильно зрозумілими. Пояснення біологічних механізмів тривоги може допомогти зменшити стигматизацію. Наприклад, розкажіть, що тривога — це не слабкість, а природна реакція організму, яка часом виходить з-під контролю.
Підтримка через спільну діяльність
Іноді найкраща підтримка — це спільна діяльність, яка допомагає відволіктися. Це може бути хобі, спорт або навіть перегляд фільму. Важливо обирати активності, які не викликають додаткової тривоги.
Підтримка у критичні моменти
У разі панічних атак корисно нагадати людині, що це стан тимчасовий. Використовуйте заземлюючі техніки, наприклад, "5-4-3-2-1", щоб допомогти зосередитися на теперішньому моменті.
Яку професійну допомогу обрати?
Якщо тривожний розлад суттєво впливає на життя людини, варто запропонувати звернутися до спеціаліста. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є однією з найефективніших методик, спрямованих на зміну негативних думок і моделей поведінки. У деяких випадках лікар може призначити медикаментозне лікування, яке допоможе стабілізувати стан.
Що не варто робити?
Не знецінюйте почуття: Фрази типу “Все буде добре” або “Ти просто перебільшуєш” можуть посилити відчуття ізоляції.
Не давайте непроханих порад: Людина може сприйняти це як критику.
Не чиніть тиск: Тиск або примушення до певних дій можуть погіршити стан.
Підтримка людини з тривожним розладом — це акт емпатії та розуміння. Ваше терпіння, увага та знання можуть стати ключем до того, щоб людина відчувала себе не самотньою у своїй боротьбі. Тривожний розлад — це виклик, з яким можна успішно справитися за умови правильного підходу та підтримки.
Наукові джерела
American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5-TR). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.
Craske, M. G., Stein, M. B., Eley, T. C. (2017). Anxiety disorders. Nature Reviews Disease Primers, 3, 17024. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.24
Hofmann, S. G., Asnaani, A., Vonk, I. J. J., Sawyer, A. T., Fang, A. (2012). The Efficacy of Cognitive Behavioral Therapy: A Review of Meta-analyses. Cognitive Therapy and Research, 36(5), 427–440. https://doi.org/10.1007/s10608-012-9476-1
Selye, H. (1976). Stress in Health and Disease. Butterworth-Heinemann.
National Institute of Mental Health (NIMH). (2022). Anxiety Disorders. https://www.nimh.nih.gov/health/topics/anxiety-disorders/index.shtml